В яких випадках дозволяється працювати в святкові дні?

Відповідно до ст. 73 КЗпП України встановити такі святкові дні:

1 січня – Новий рік

7 січня і 25 грудня – Різдво Христове

8 березня – Міжнародний жіночий день

1 травня – День праці

9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)

28 червня – День Конституції України

24 серпня – День незалежності України

14 жовтня – День захисника України.

Робота також не провадиться в дні релігійних свят:

7 січня і 25 грудня – Різдво Христове

один день (неділя) – Пасха (Великдень)

один день (неділя) – Трійця.

За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні.

У вищезазначені дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 КЗпП України (робота у вихідні дні).

Існує ситуація, коли святковий (неробочий) день припадає на зміну (робочий день) працівника, і вона можлива. Так, на підприємстві застосовується підсумований облік робочого часу працівників, які працюють відповідно до змінних графіків роботи (графіків виходу на роботу). При цьому робота у святкові і неробочі дні за графіком включається до норми робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві (п. 11 «Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу» від 19.04.2006 № 138).