Яка процедура звільнення працівника за прогул без поважних причин?
Звільнення за цією підставою допускається у разі відсутності працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Під відсутністю на роботі слід розуміти перебування працівника без поважних причин поза територією підприємства, з яким він перебуває у трудових відносинах, або поза територією об’єкта, де він відповідно до трудових обов’язків має виконувати роботу, а не відсутність працівника на своєму робочому місці.
Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 прогулом визнається:
- відсутність працівника на роботі у зв’язку з поміщенням до медвитверезника або затриманням органами внутрішніх справ за скоєння правопорушення;
- самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, відпустки;
- залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку попередження про звільнення за власним бажанням;
- залишення роботи молодим спеціалістом чи випускником професійно-технічного навчального закладу до закінчення строку, який працівник зобов’язаний відпрацювати за направленням на конкретному підприємстві.
Поважною причину визначає в кожному конкретному випадку як власник або уповноважений ним орган, так і профспілка, яка, як зазначалося вище, має розглядати питання про надання згоди на звільнення працівника.