Аналіз регуляторного впливу

до проекту постанови Кабінету Міністрів України

„Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України та Ради Міністрів УРСР” 

1. Визначення та аналіз проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Згідно зі статтею 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Статтею 33 Закону України „Про охорону праці” передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, забезпечує проведення державної експертизи умов праці із залученням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Таким чином, враховуючи зазначене, зміст постанов Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1290 „Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці”, від 21.02.2001 № 163 „Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня”, від 01.08.1992 № 442 „Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці” не відповідає чинному законодавства в частині визначення органу уповноваженого здійснювати контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовку пропозицій щодо вдосконалення цих списків, а також забезпечувати проведення державної експертизи умов праці та здійснювати контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці.

2. Цілі державного регулювання

Проект постанови Кабінету Міністрів України підготовлено у зв’язку з необхідністю приведення постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 у відповідність до статті 33 Закону України „Про охорону праці” та статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

3. Альтернативні способи досягнення зазначених цілей

Альтернативні способи досягнення зазначених цілей відсутні.

4. Механізм і заходи, які пропонується застосувати для розв’язання зазначеної проблеми

Зазначена ціль досягається шляхом внесення змін до постанов Уряду від 17.11.1997 № 1290, від 21.02.2001 № 163, від 01.08.1992 № 442 в частині визначення відповідно до до статті 33 Закону України „Про охорону праці” та статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” органу уповноваженого здійснювати контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовку пропозицій щодо вдосконалення цих списків, а також забезпечувати проведення державної експертизи умов праці та здійснювати контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці.

5. Обґрунтування можливостей досягнення визначених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта

Прийняття проекту акта забезпечить безумовне досягнення поставлених цілей.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття акта

Запропонований проект акта стосується інтересів держави, найманих працівників та суб’єктів господарювання. Прийняття запропонованого проекту сприятиме підвищенню соціальної захищеності найманих працівників та підвищенню довіри у суспільстві до діяльності держави у сфері забезпечення захисту прав працівників на здорові та безпечні умови праці. Негативних результатів від прийняття регуляторного акта не очікується.

7. Обґрунтування строку дії акта

Термін дії регуляторного акта не обмежується у зв’язку з необмеженою дією Законів України „Про охорону праці” та „Про пенсійне забезпечення”.

8. Показники результативності акта

Основними показниками результативності прийняття регуляторного акта будуть підвищення рівня захисту трудових прав найманих працівників.

Кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта – дія регуляторного акта поширюватиметься майже на усіх юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, а також – на усіх найманих працівників.

Розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта – реалізація положень акта не вимагає додаткових витрат часу та коштів суб’єктів господарювання.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта – вище середнього. Проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу буде розміщено на офіційному сайті Державної служби України з питань праці.

9. Заходи, з допомогою яких здійснюється відстеження результативності акта

Для відстеження використовуватимуться результати атестацій за умовами праці, проведених суб’єктами господарювання.

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено після набрання чинності цим актом, але не пізніше дня з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде проведено через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом.

Періодичні відстеження планується здійснювати раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Спеціальне залучення наукових установ не передбачається.

Відстеження також буде здійснюватися шляхом аналізу інформації щодо:

кількості суб’єктів господарювання, що провели атестацію робочих місць за умовами праці;

кількості скарг громадян, щодо праці у шкідливих умовах праці;

кількості скарг на результати проведених експертиз умов праці.

Голова Державної служби

України з питань праці                                                                                                      Р. Чернега

__ ____________ 2015 р.