Рівненщина: понад 4 млн гривень штрафу за нелегальних працівників має сплатити підприємство за рішенням суду
31 січня 2020У листопаді 2018 року інспектори праці Управління Держпраці у Рівненській області здійснили інспекційне відвідування суб’єкта господарювання сфери надання телекомунікаційних послуг. (ТОВ «Е..»). За його результатами виявлено порушення ч.3.ст.24 КЗпП України – товариством допущено до роботи без укладення трудового договору 44 особи. На підставі акту інспекційного відвідування було внесено припис на усунення виявлених порушень і винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 4 млн 244 тис. 220 гривень.
Натомість, товариство характеризувало, що ці наймані особи не мають відношення до ТОВ, оскільки перебувають в трудових/цивільно-правових відносинах з іншою юридичною особою відповідно до договору надання послуг з аутсорсінгу та аутстафінгу персоналу .
Постанову та припис товариство оскаржувало у судах. Але 21 січня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд підтвердив правомірність припису Управління та постанови про накладення штрафу. Тепер ТОВ зобов’язане виконати вимоги припису: працевлаштувати зазначених осіб та сплатити 4 млн 244 тис. 220 грн штрафу до державного бюджету.
Коментує завідувач сектору юридичного забезпечення Управління Держпраці у Рівненській області Інна Кокіль:
Аутстафінг (англ. out – «поза» + англ. Staff – «штат») передбачає надання підприємства-провайдера в розпорядження підприємства-замовника персоналу для виконання певних робіт.
В міжнародному праві порядок застосування аутстафінга регулюється Конвенцією про приватні агентства зайнятості № 181, ухваленою 19.06.1997 року, що не ратифікована Україною.
Термін «аутстафінг» в законодавстві України не закріплений, проте норми, визначені ст. 39 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VІ, поширюються на правовідносини, що виникають під час провадження діяльності суб’єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, що є тотожним природі договору аутстафінга.
Абзацом 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що суб’єкти господарювання – роботодавці, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, направляють працівників за умови, якщо це передбачено колективним договором такого роботодавця, та за наявності згоди первинної профспілкової організації і зобов’язані:
1) укласти договір з роботодавцем про застосування праці працівника;
2) виплачувати працівникові заробітну плату в розмірі, не нижчому, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник у роботодавця за виконання такої ж роботи;
3) забезпечувати працівнику час роботи та відпочинку на умовах, визначених для працівників роботодавця, що передбачено умовами колективного договору та правилами внутрішнього трудового розпорядку;
4) нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на користь працівника;
5) не перешкоджати укладенню трудового договору між працівником та роботодавцем, у якого виконувалися ним роботи.