gov.ua Державні сайти України
Пошук

Рівненщина: якою нормативною базою керуватися маркшейдерським службам у роботах з підвищеною небезпекою

27 травня 2020

Одним із напрямів діяльності Управління Держпраці у Рівненській області є гірничий нагляд. Тож велика увага приділяється інформаційно-роз’яснювальним заходам, скерованим на безпеку праці та профілактику травматизму. Зокрема, маркшейдерським службам гірничих підприємств фахівці Управління наголошують на дотриманні нормативних вимог під час робіт з підвищеною небезпекою.

Якою нормативною базою керуватися – роз’яснює головний державний інспектор відділу нагляду на об’єктах підвищеної небезпеки та гірничого нагляду Управління Держпраці у Рівненській області Оксана Андрійчук.

Підприємства, які здійснюють розробку родовищ корисних копалин, проектування і будівництво гірничодобувних об’єктів і споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, забезпечують згідно з вимогами пункту 5 статті 50 та пункту 2 статті 53 Кодексу України про надра, статті 24 Гірничого закону України проведення маркшейдерських робіт, а також складання маркшейдерської документації. Виконання маркшейдерських робіт здійснюється маркшейдерською службою, що входить до складу гірничого підприємства.

Маркшейдерія є невід’ємною частиною всіх стадій гірничого виробництва. Так, при:

– детальній розвідці родовищ корисних копалин основними завданнями маркшейдерської служби є: побудова опорної мережі, зйомка земної поверхні, перенесення проекту розташування розвідувальних виробок в натуру, зйомка всіх пройдених розвідувальних виробок, складання спільно з геологами креслень гірничої графічної документації, що відображають обсяг виконаних розвідувальних робіт, ситуацію земної поверхні, форму і розміри тіл корисної копалини, його якість, властивості вміщуючих порід, а також беруть участь в підрахунку геологічних запасів тощо.

– проектуванні гірничих підприємств основними завданнями маркшейдерської служби є: участь у проектно-вишукувальних роботах, у проектуванні кордонів гірничих підприємств і систем розробки родовища, розміщенні будівель і споруд, що підлягають будівництву на площах залягання корисних копалин, у встановленні заходів охорони споруд від шкідливого впливу гірничих розробок, складанні календарних планів розвитку гірничих робіт, перевірка правильності запроектованих співвідношень геометричних елементів генерального плану поверхні, проведення підрахунку промислових запасів тощо.

– будівництві гірничих підприємств основними завданнями маркшейдерської служби є: побудова мережі опорних пунктів і перенесення геометричних елементів проекту будівництва в натуру, задання напрямків гірничих виробок, виконання виконавчих зйомок і підготовка необхідної для експлуатації родовища гірничої графічної документації.

– експлуатації родовищ корисних копалин основними завданнями маркшейдерської служби є: реєстрація динаміки виробничого процесу гірничого підприємства і складання креслень гірничої графічної документації; у міру просування гірничих виробок уточнення умов залягання родовищ і форма тіл корисних копалин, їх якість, властивості вміщуючих порід, динаміку процесу зрушення гірських порід та інші явища, знання яких необхідно для вирішення питань удосконалення технології розробки родовищ і планування розвитку гірничих робіт; задання напрямів гірничих виробок, розроблення заходів щодо безпечного ведення гірничих робіт поблизу небезпечних зон і здійснення контролю за їх виконанням; спостереження за зрушенням гірських порід, здійснення обліку руху промислових запасів, втрат і збіднення корисних копалин.

При ліквідації або консервації гірничих підприємств маркшейдерська служба визначає повноту вилучення корисної копалини і поповнює на момент ліквідації або консервації креслення гірничої графічної документації.

Структура, задачі, обов’язки та права маркшейдерської служби визначаються Положенням про маркшейдерську службу на підприємстві, яке розробляється на основі Положення про маркшейдерську службу в гірничодобувній промисловості Української РСР, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 22 листопада 1960 року №1895.

Основними законодавчими та нормативно-правовими актами з питань охорони праці, відповідно до яких під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом проводяться маркшейдерські роботи і ведеться маркшейдерська документація є:

– Кодекс України про надра;

  • Гірничий закон України;
  • «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом» (НПАОП 0.00-1.24-10);
  • «Інструкція з проведення маркшейдерських робіт» (НПАОП 74.2-5.01-85);
  • «Інструкція з виконання маркшейдерських робіт на вуглевидобувних підприємствах України КД 12.06.203-2000» (НПАОН 74.2-5.02-00);
  • «Єдині правила охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин» (НПАОН 00.0-1.01-85);
  • «Міжгалузева інструкція з визначення і контролю добувних і розкривних робіт на кар’єрах» (НПАОН 00.0-5.02-76);
  • «Галузева інструкція з визначення і обліку втрат корисної копалини під час добування блоків» (НПАОН 00.0-5.03-74) тощо.

Списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства здійснюється згідно з Положенням про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №58.

Відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України 26.01.2005 №15 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за №232/10512, маркшейдерські роботи є роботами з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібне спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці. Маркшейдерські роботи повинні також виконуватися з дотриманням правил безпеки під час розробки родовищ корисних копалин (п.1.16 НПАОП 74.2-5.01-85).

Згідно з пунктом 8 додатку 6 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107, маркшейдерські роботи здійснюються роботодавцем на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.