На онлайн-прийомі мешканцям Луганщини роз’яснено норми трудового законодавства щодо працівників, які проходять військову службу за контрактом, та з питань оплати праці

Мешканці Луганської області звернулися на онлайн-прийомі до фахівця Держпраці щодо роз’яснення норм законодавства про працю. На запитання відповідав головний спеціаліст департаменту з питань праці Вадим Бондар.

Директор ТОВ «Корона» потребувала консультації стосовно працівника, який уклав 01 червня 2018 контракт на службу в Збройних Силах України. Чи зберігаються за ним місце роботи, посада і середній заробіток?

Фахівець Держпраці пояснив, що згідно зі статтею 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України.

Частина третя статті 119 Кодексу законів про працю України визначає, що за такими працівниками зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав особливий період.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

На сьогодні рішення про демобілізацію Президентом України не приймалося.

Таким чином, за працівником, який уклав 01 червня 2018 року контракт на службу в Збройних Силах України, зберігається місце роботи, посада і середній заробіток.

Головний бухгалтер ДП «Лисичанський ринок» Луганської обласної спілки споживчих товарів пояснила, що роботодавець має намір укласти трудовий договір з найманим працівником, час роботи якого протягом дня становитиме 4 години. Її цікавило, як здійснювати оплату праці у такому випадку?

В. Бондар нагадав норми статті 56 Кодексу законів про працю України, якою встановлено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Законодавство не регламентує, скільки днів або годин допускається встановлювати за неповного робочого часу. Це може бути визначена кількість годин на день або днів на тиждень.

Неповний робочий час можна встановлювати на певний період або без обмеження строком, про що обов’язково зазначається у наказі. Окрім того, у наказі слід чітко вказати кількість годин у разі переведення працівника на неповний робочий день або кількість днів, якщо його переведено на неповний робочий тиждень.

Абзацом п’ятим статті 3¹ Закону України «Про оплату праці» визначено, що у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

В умовах неповного робочого часу можливе нарахування заробітної плати в розмірі меншому за мінімальний, але це не звільняє роботодавця від обов’язку донарахування єдиного соціального внеску до мінімального розміру страхового внеску.