Колегія управління Держпраці визначила курс щодо недопущення професійних захворювань на підприємствах Миколаївської області

4 квітня 2019 в управління Держпраці у Миколаївській області відбулось засідання  колегії, на якому розглядались питання стану професійної захворюваності працівників суб’єктів господарювання області, визначались заходи протидії захворюванням працівників, викликаних трудовою діяльністю та з’ясовувалися питання організації і проведення попередніх та періодичних медичних оглядів працюючих в шкідливих і небезпечних умовах праці.

Участь у засідання взяли представники управління виконавчої дирекції Фонду соціального захисту України в Миколаївській області, особи відповідальні за стан охорони праці  суб’єктів господарювання Миколаївщини, зокрема Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру, ДП “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря” – “Машпроект”, Миколаївське обласне  бюро судово-медичної експертизи, ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» тощо, на більшості  робочих місць яких присутні  шкідливі виробничі фактори та на яких у попередні роки зафіксовані випадки професійних захворювань працівників.

На початку засідання перший заступник начальника управління Держпраці у Миколаївській області Яна Скуратовська зазначила, що структура професійної захворюваності на підприємствах Миколаївщини має свої особливості. Вони пов’язані із галузевою структурою промисловості області.

Присутнім повідомили, що продовж 2014-2018 років на підприємствах області зареєстровано 33 випадки хронічних професійних захворювань. Структура захворюваності у 2018 році змінилася проти попереднього року. Так, якщо у 2017 році переважали захворювання на туберкульоз органів дихання у медичного персоналу, зокрема Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру, Казанківської центральної районної лікарні та Снігурівської виправної колонії №5, то вже у 2018 році лідером серед профзахворювань Миколаївщини став хронічний бронхіт (в поєднані з вібраційною хворобою та нейросенсорною прихгухуватістю), який спостерігається серед полірувальників ДП “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування  “Зоря” – “Машпроект”.

Під час заходу присутніх проінформували про те, що найбільша кількість хворих на професійні захворювання припадає на працівників у віці 30-39 років (42,4%). При цьому, за стажем роботи в шкідливих умовах найчастіше професійні захворювання визначалися при стажі роботи від 10 до 20 років (63,6%).

Заслухавши точку зору головного страхового експерта управління виконавчої дирекції Фонду соціального захисту України в Миколаївській області стосовно причин профзахворюваності, представники підприємств, відповідальних за стан охорони праці відзвітували про заходи запобігання захворюванням працівників, викликаних дією  шкідливих умов праці.

Начальник управління охорони праці  ДП “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря” – “Машпроект” зазначив, що на підприємстві є обладнання яке автоматизує процес полірування лопаток, між тим воно не може повністю замінити ручну працю. Наразі з технологічного процесу неможливо вивести робочі місця, на працівників яких діють шкідливі виробничі фактори.  Він відзначив, що незважаючи на щорічні періодичні медогляди та запроваджені заходи щодо відновлення здоров’я працівників у профілакторії підприємства, спостерігається тенденція діагностування профзахворювання у полірувальників зі стажем роботи від 8 до 10 років.

Провідний інженер з охорони праці Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру у своїй доповіді відмітив, що завдяки співпраці з фахівцями управління Держпраці у 2018 році в закладі вдалося  припинити випадки профзахворювання серед працівників. За результатами співпраці була виявлена  «слабка ланка» – непридатні захистити від мікобактерії туберкульозу засоби індивідуального захисту. Уже рік медичні працівники використовують атибактеріальні маски-респіратори з класом захисту «FF3». Захворювань на туберкульоз медпрацівників продовж року не  зафіксовано.

Серед учасників засідання були й такі, які змогли поділитися  досягненнями у протидії негативним факторам виробничого середовища та застосуванні дієвих методів  організації роботи медичної служби підприємств.

Члени колегії прийняли рішення активізувати зусилля у напрямку відповідального ставлення  працівників медичних установ до проведення медичних оглядів працівників, розробки санітарно-гігієнічних заходів щодо обмеження шкідливого впливу виробничих факторів і трудового процесу на підприємствах області, на яких із року в рік спостерігається випадки профзахворювань, проведення інформаційної компанії серед населення щодо роз’яснення зв’язків між станом здоров’я та впливом факторів професійної діяльності.