Інспектори праці надали працівнику крамниці на Донеччині інформаційну допомогу у важкій ситуації, яка склалася в колективі

До Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці за період війни непоодинокими є звернення з приводу примусу написання заяви про звільнення та “особливого” ставлення з боку керівництва. Таким було і повідомлення від пані Вікторії ( ім’я змінено), яка  працює продавцем продовольчих товарів в однієї з крамниць невеликого містечка Донецької області зі скаргою на роботодавця, який створив напружену та образливу атмосферу по відношенню до неї на робочому місці.

Роботодавець у грубій формі звертався до пані Вікторії в присутності інших працівників, “штрафував” з її слів не зрозуміло за що, тому вимушеним було звернення з цього питання до інспекторів праці.

Інспектором праці проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу з роботодавцем: статтею 158 Кодексу законів про працю України зобов’язано роботодавця вживати заходи для забезпечення безпеки і захисту фізичного та психічного здоров’я працівників, здійснювати профілактику ризиків та напруги на робочому місці, проводити інформаційні, навчальні та організаційні заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню).

Відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Крім того, статтею 173-5  Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення мобінгу (цькування) працівника передбачена адміністративна відповідальність, яка тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин.

Через деякий час пані Вікторія повідомила, що конфліктів між нею та роботодавцем більше не існує, непорозуміння вичерпані, вона продовжує працювати та отримувати заробітну плату.

Більше відповідей на найактуальніші питання застосування трудового законодавства, зокрема і у воєнний час, можна  на порталі pratsia.in.ua.