Як інспектор праці допоміг працівниці скористатися своїм правом на відпустку без збереження заробітної плати

Пів року тому Ірина (ім’я змінено) через активні бойові дії була змушена виїхати з Луганщини та працевлаштуватися в іншому місті.

Через деякий час у жінки виникла необхідність оформити відпустку без збереження заробітної плати за сімейними обставинами. Проте роботодавець відмовив їй, мотивуючи тим, що восени минулого року вона вже скористалася такою 30-ти денною відпусткою.

Ірина вирішила проконсультуватися із спеціалістами щодо свого права на відпустку без збереження заробітної плати і звернулася до Східного міжрегіонального управління Держпраці.

Інспектор праці вислухала Ірину та пояснила, що законодавство гарантує внутрішньо переміщеним особам право на відпустку без збереження заробітної плати, яка надається за вимогою працівника обов’язково. Максимальна тривалість такої відпустки становить 90 календарних днів.

Впевнена у своїй правоті Ірина повторно звернулася до роботодавця із заявою про надання відпустки. Щоб позбутися сумнівів, роботодавець і сам звернувся до інспектора праці і, отримавши відповідні роз’яснення, видав наказ про надання Ірині відпустки.