Нововведення у сфері відрядження працівників на територію Литовської Республіки з 30.07.2020

У сфері умов праці, що застосовуються для відряджених працівників (стаття 108 Трудового кодексу):

• будуть застосовуватися обов’язкові норми, що встановлюють заробітну плату (замість раніше встановленої мінімальної заробітної плати); за таку ж або рівноцінну роботу повинна виплачуватися однакова заробітна плата;
• будуть введені дві нові умови, які стосуватимуться відряджених працівників, за умови, що ці умови поширюватимуться на місцевих робітників: розміщення працівників, коли роботодавець надає працівникам поза їх постійними робочими місцями житло, та відшкодування витрат під час поїздки «до» та «з» основного місця роботи в Литовській Республіці, а також поїздки у відрядження в Литовській Республіці та за кордон (не з метою надання послуг);
• добові, з метою їх включення в заробітну плату, повинні будуть чітко відокремлюватися від фактичних дорожніх витрат, витрат на проживання і харчування;
• нові положення, передбачені для довгострокових відряджень. Якщо тривалість відрядження перевищить 12 місяців, буде розпочато застосування всіх норм нормативних правових актів Литовської Республіки, що регламентують трудові відносини, в тому числі національні (міжгалузеві), територіальні і галузеві, (виробництв, послуг, професійні) колективні договори або окремі їх положення, застосування яких було розширено, крім умов норм про укладення трудових договорів та їх припинення, а також умови угод про не конкуренцію. Можливе продовження тривалості 12 місяців за допомогою вмотивованого повідомлення роботодавця, наданого електронним способом Державній інспекції праці (ДІП), проте дане продовження не зможе перевищувати фактичної тривалості відрядження 18 місяців. Якщо відряджений працівник буде замінений іншим відрядженим працівником, який виконує ту ж роботу на тому ж місці виконання трудових функцій, тривалістю відрядження вважається загальна тривалість періодів відрядження окремих відряджених працівників. Обчислення фактичної тривалості відрядження почнеться з 30.07.2020. Періоди відряджень до 30.07.2020 не будуть включені в загальну тривалість фактичного відрядження;
• відряджені тимчасові працівники¹. З метою забезпечення застосування до них недискримінаційного принципу, закріплено обов’язок тих, хто використовує тимчасову працю, інформувати підприємство тимчасового працевлаштування про допустимі їм умови праці та заробітну плату, оскільки це пов’язано з положеннями, визначеними у ст. 75 Трудового кодексу (про захист вагітних працівниць, працівниць, які нещодавно народили, або годують; працівників, які виховують дитину до трьох років, та осіб віком до вісімнадцяти років; про заборону дискримінації; про максимальний час роботи і мінімальний час відпочинку; про тривалість понаднормової роботи, про тривалість перерв в нічні години роботи, про тривалість відпустки і державні свята; про заробітну плату);
• положення про подвійне відрядження. Якщо тимчасовий працівник, відряджений на територію Литовської Республіки, з метою надання послуг того, хто використовує тимчасову працю, буде додатково відправлений в іншу державу, тоді буде вважатися, що підприємство тимчасового працевлаштування відрядило даного працівника на територію цієї іншої держави і про роботу тимчасового працівника на території іншої держави той, хто використовує тимчасову працю, буде зобов’язаний повідомити підприємство тимчасового працевлаштування до початку передбаченої роботи на території іншої держави;
• для відряджених водіїв автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів і (або) пасажирів, тимчасово застосовується вимога про мінімальну заробітну плату, не застосовуються нові положення про забезпечення проживання працівників і компенсації витрат, а також положення про відрядження, що перевищують 12 місяців.

Повідомлення Державної інспекції праці про працівника, відрядженого на територію Литовської Республіки

Змінено порядок подання повідомлення роботодавця, що належить до юрисдикції іноземної держави, про працівника, відрядженого на територію Литовської Республіки. З 30.07.2020 повідомлення ДІП про відрядженого працівника буде надаватися лише електронним способом, заповнивши на інтернет-сайті ДІП форму повідомлення про відрядженого працівника. Повідомлення має бути подане не пізніше, ніж до початку робіт працівника на території Литовської Республіки і роботодавець, що належить до юрисдикції іноземної держави, зможе її заповнити і надати англійською мовою.

¹Тимчасове працевлаштування не ідентичне посередництву при працевлаштуванні, оскільки в останньому випадку трудовий договір між особою і посередником, який допомагає знайти роботу, не укладається

При виникненні додаткових питань просимо звертатися до Державної інспекції праці (ел. пошта info@vdi.lt, телефон + 370 5 213 9772, через мережу Facebook ДІП або автоматичним способом (електронне консультування «Ugnė» в розділі сайту ДІП www.vdi.lt «Консультуємо»).

Стаття 108 Відрядження працівника іноземного роботодавця та територію Литовської Республіки для надання послуг

1. Працівник роботодавця, що належить до юрисдикції іноземної держави, за винятком членів екіпажів торговельних суден, може бути тимчасово відряджений на територію Литовської Республіки для виконання робіт:

• за договором про надання послуг чи виконанню робіт, який укладений роботодавцем та замовником, що діє у Литовській Республіці;
• для роботи у філії, представництві, на підприємстві юридичної особи, що входить у групу юридичної особи, чи на іншому місці роботи;
• для тимчасової роботи.

2. До працівника, вказаного в частині першій цієї статті, незалежно від права, що застосовується до трудового договору чи трудових відносин, за винятком випадку, передбаченого в частині восьмій цієї статті, застосовуються норми цього Кодексу та інших нормативно-правових актів Литовської Республіки, що регламентують трудові відносини, в тому чисті національні (міжгалузеві), територіальні та галузеві (виробництво, послуги, професійні) колективні договори або окремі їх положення, застосування яких було розширене, і які встановлюють:

• максимальну тривалість робочого часу та мінімальну тривалість часу, призначеного для відпочинку;
• мінімальну тривалість щорічної оплачуваної відпустки;
• заробітну плату, в тому числі підвищену оплату за понаднормову роботу, роботу у нічний час та роботу у вихідні та святкові дні;
• умови праці тимчасових працівників;
• безпечні та здорові умови праці;
• безпека праці осіб, що не досягли вісімнадцяти років, вагітних, працівниць, працівниць, які нещодавно народили, або годують;
• заборона дискримінації на роботі;
• умови забезпечення проживання працівників, що працюють не за постійним місцем роботи, коли його забезпечує роботодавець;
• компенсацію додаткових затрат (транспортні, дорожні та інші витрати) працівників, що направляються на основне місце виконання трудових функцій та назад на території Литовської Республіки, а також компенсацію додаткових витрат під час відряджень на території Литовської Республіки і за кордоном (якщо направляються не у випадках, встановлених частиною першою цієї статті) (транспортні, дорожні, проживання та інші витрати);
• положення, вказані в частині 6 статті 107 цього Кодексу.

3. Добові та інші виплати, пов’язані з відрядженням, які виплачуються працівнику, вказаному в частині першій цієї статті, крім виплат, призначених для компенсації фактичних дорожніх витрат, витрат на проживання та харчування, пов’язаних з відрядженням, вважаються частиною заробітної плати, якщо відповідно до норм трудового права держави, право якої застосовне до трудового договору чи трудових відносин даного працівника, добові та інші виплати, пов’язані з відрядженнями, відокремлені від фактичних дорожніх витрат на проживання та харчування. Якщо добові та інші виплати, пов’язані з відрядженням, не відокремлені від фактичних дорожніх витрат, витрат на проживання та харчування, вважається, що добові та інші виплати, пов’язані з відрядженнями, виплачені працівнику, призначені для компенсації фактичних дорожніх витрат, витрат на проживання і харчування, пов’язаних з відрядженням.

4. Якщо фактична тривалість відрядження перевищує 12 місяців, працівнику, вказаному в частині першій цієї статті, без врахування права, що застосовується до трудового договору чи трудових відносин, застосовуються умови, передбачені в частині другій цієї статті, а також всі інші норм цього Кодексу та інших нормативних правових актів Литовської Республіки, які регламентують трудові відносини, враховуючи національні (міжгалузеві), територіальні та галузеві (виробництво, послуги, професійні) колективні договори або окремі їх положення, застосування яких було розширене, крім норм про умови укладення та припинення трудового договору, а також умови угоди про неконкуренції.

Примітка: Якщо відрядження почалося до вступу в силу закону № XIII-2888 (30.07.2020), у випадку, встановленому частиною четвертою статті 108 Трудового кодексу, в який вносяться зміни, тривалість відрядження рахується з моменту вступу в силу даного закону. Періоди відряджень, які були до вступу в силу даного закону, не включаються в загальну тривалість фактичного відрядження.

5. Якщо роботодавець, що знаходиться під юрисдикцією іноземної держави, у порядку, встановленому міністром соціального захисту і праці Литовської Республіки, надає в територіальний підрозділ Державної інспекції праці вмотивоване повідомлення про продовження періоду, передбаченого частиною четвертою цієї статті, поки фактична тривалість відрядження не перевищує 12 місяців, цей період продовжується, однак, не перевищуючи при цьому фактичної тривалості відрядження 18 місяців.

6. Працівнику, вказаному в пункті 3 частини першої цієї статті, незалежно від фактичної тривалості відрядження, застосовуються положення статті 75 цього Кодексу, що забезпечують заборону принципу дискримінації у відношенні до тимчасового працівника. Роботодавець, який використовує тимчасову працю, повідомляє підприємство тимчасового працевлаштування про умови праці, які застосовуються на його підприємстві, заробітну плату, оскільки до даних умов застосовується стаття 75 цього Кодексу.

7. Якщо тимчасовий працівник в період направлення на тимчасову роботу до того, хто використовує тимчасову працю, у випадках, передбачених частиною першої цієї статті, тимчасово відряджається на роботу на користь того, хто використовує тимчасову працю не на території Литовської Республіки, вважається, що підприємство тимчасового працевлаштування відрядило даного працівника на територію іншої держави. Про роботу тимчасового працівника на території іншої держави той, хто використовує тимчасову працю, зобов’язаний повідомити підприємство тимчасового працевлаштування до початку запланованої роботи на території іншої держави.

8. Якщо норми трудового права держави, право якої застосовується до трудового договору чи трудових відносин, для працівника, зазначеного в частині першій цієї статті, передбачає більш сприятливі умови праці у порівнянні з положеннями, передбаченими частинами другою та четвертою цієї статті, застосовуються норми трудового права держави, право якої застосовне до трудового договору чи трудових відносин.

9. У випадку, якщо на територію Литовської Республіки відряджений працівник, роботодавець якого з держави, яка не є членом Європейського Союзу і Європейської асоціації вільної торгівлі, він повинен отримати дозвіл у встановленому законодавством Литовської Республіки порядку.

10. У випадках, встановлених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, положення, пов’язані з заробітною платою, враховуючи підвищену оплату за понаднормову працю, роботу у нічний час, роботу у вихідні та святкові дні, не застосовуються, якщо тривалість відрядження не перевищує тридцяти днів.

11. Положення пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті, пов’язані з мінімальною тривалістю щорічної відпустки, заробітною платою та оплатою понаднормової праці, не застосовуються, якщо початкове збирання і (або) початкове впровадження виробів здійснюються кваліфікованими працівниками і (або) фахівцями підприємства, яке постачає виріб, якщо це встановлено в договорі на поставку товарів і необхідно при намірі користуватися поставленим виробом і якщо тривалість їх відрядження не перевищує восьми днів. Даний виняток не застосовується, якщо відряджений працівник на території Литовської Республіки виконує будівельні роботи, передбачені Законом Литовської Республіки про будівництво.

12. Тривалість відрядження обчислюється шляхом додавання всіх календарних днів відрядження або відряджень за період тривалістю в один рік з початку першого відрядження. У разі, коли проводиться заміна відрядженого працівника іншим відрядженим працівником, який виконує ту ж роботу на тому ж місці виконання трудових функцій, відповідно до частин 4 та 5 цієї статті, яка обчислюється фактичною тривалістю відрядження, вираховується загальна тривалість відповідних періодів відрядження окремих відряджених працівників. Умова тієї ж роботи на тому ж місці виконання функцій оцінюється з урахуванням характеру надання послуги, функції роботи, адреси (адрес) виконання трудової функції і інших обставин, пов’язаних з виконанням трудової функції.

13. Підрядник, якщо роботодавець є субпідрядником, несе субсидіарну відповідальність за виконання встановлених в пункті 3 частини другої цієї статті грошових зобов’язань, пов’язаних із заробітною платою, перед зазначеним в частині першій цієї статті працівником, якщо він виконує роботи, передбачені Законом Литовської Республіки про будівництво.

14. Субсидіарна відповідальність підрядника, якщо роботодавець є субпідрядником, виникає з прав і обов’язків, встановлених в договорі субпідряду.

15. До водіїв автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів і (або) пасажирів та відповідних випадках, перелічених у частині першій цієї статті, не застосовуються пункти 3, 8 і 9 частини другої, частини 4 і 5 і положення частини д цієї статті про обчислення фактичної тривалості відрядження в разі заміни відрядженого працівника іншим відрядженим працівником. До водіїв автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів і (або) пасажирів та відповідних випадках, перелічених у частині першій цієї статті, застосовуються норми цього кодексу та інших нормативних правових актів Литовської Республіки, що регламентують трудові відносини, включаючи національні (міжгалузеві), територіальні і галузеві (виробництв, послуг, професійні) колективні договори або окремі їх положення, застосування яких було розширено, що встановлюють мінімальну заробітну плату, включаючи підвищену оплату за понаднормову працю, роботу в нічний час, роботу у вихідні та святкові дні.

Стаття 109. Забезпечення умов праці працівників іноземного роботодавця

1. Роботодавець, що знаходиться під юрисдикцією іноземної держави, який тимчасово відряджає працівника виконувати роботу на території Литовської Республіки на термін понад тридцять днів або виконувати будівельні роботи, передбачені Законом Литовської Республіки про будівництво, в установленому міністром соціального захисту і праці Литовської Республіки порядку, попередньо інформує територіальний підрозділ Державної інспекції праці місця виконання трудової функції працівника, якого відряджають про застосовувані щодо цього працівника умови, встановлені в пунктах 1-9 частини другої статті 108 цього Кодексу.

2. Документи, пов’язані з відрядженим працівником, роботодавці зобов’язані мати на місці виконання трудової функції протягом всього періоду відрядження і негайно подати компетентним органам на їх прохання.

3. Державна інспекція праці безплатно і негайно надає інформацію або в інший спосіб співпрацює з компетентними органами інших держав-членів Європейського Союзу з приводу застосування зазначених у цьому кодексі умов щодо відряджених працівників, а також з приводу порушень гарантій відрядженим працівникам. Державна інспекція праці забезпечує, щоб інформація про положення нормативних правових актів Литовської Республіки, в тому числі національних (міжгалузевих), територіальних і галузевих (виробництв, послуг, професійні) колективних договорів або окремих їх положень, застосування яких було розширено, положень, що стосуються умов, застосовуються до відрядженого працівника, враховуючи складові частини заробітної плати і додаткові умови трудового договору, застосовуються в разі відряджень тривалістю понад 12 місяців або 18 місяців (у разі, якщо період, передбачений в частині четвертій статті 108 цього кодексу, був продовжений), була доступна роботодавцям, які знаходяться під юрисдикцією іноземних держав, і їх працівникам безкоштовно, своєчасно оновлювалася, чітко, гласно, та всеосяжно була доступна дистанційним шляхом і з допомогою електронних засобів, форматом доступу до інтернету і стандартами, із забезпеченням доступу для осіб з обмеженими можливостями.

4. Працівник, відряджений на територію Литовської Республіки, свої порушені права може захищати в порядку, передбаченому для розгляду трудових спорів.