gov.ua Державні сайти України
Пошук

Спеціалісти Держпраці провели онлайн-прийом для представників підприємств Донецької області

06 березня 2019

Під час онлайн-прийому громадян, що відбувся 6 березня у Головному управлінні Держпраці у Донецькій області за участю першого заступника начальника управління Сергія Дрозда, представники підприємств Донецької області отримали відповіді на запитання щодо об’єктів підвищеної небезпеки, робіт на висоті та мінімальних державних гарантій в оплаті праці від фахівців Державної служби України з питань праці.

До начальника відділу нагляду на виробництві і об’єктах підвищеної небезпеки Держпраці Василя Лісовика звернувся головний інженер Красноармійського УГГ ПАТ «Донецькоблгаз» з питанням стосовно припинення експлуатації одного з наявних об’єктів підвищеної небезпеки, списання і експлуатація якого не планується впродовж найближчих 5-10 років.

Василь Лісовик зазначив, що Відповідно до вимог пункту 27 Порядку ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 11.07.2002 № 956 (далі – Порядок) виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки (далі – Реєстр) здійснюється за рішенням територіального органу Держпраці на підставі звернення та усіх необхідних документів, які подаються суб’єктом господарювання до територіальних органів Держпраці, у разі: проведення змін, що призвели до зменшення на об’єкті підвищеної небезпеки сумарної маси небезпечних речовин порівняно з найменшим нормативом порогової маси відповідно до нормативів порогових мас або розрахованої відповідно до пунктів 12 і 16 цього Порядку;  ліквідації або виведення з експлуатації (списання з балансу) об’єкта підвищеної небезпеки.

Про прийняте рішення територіальний орган Держпраці повідомляє суб’єкта господарювання письмово протягом 30 днів після одержання відповідного звернення. У разі відмови щодо виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Реєстру суб’єкту господарювання надається обґрунтована відповідь.

Отже, з метою виключення об’єкта підвищеної небезпеки із Реєстру було запропоновано звернутися до територіального органу Держпраці, який здійснив включення такого об’єкта до Реєстру згідно з повідомленням про результати ідентифікації.

Також з питанням щодо проходження медичних оглядів працівниками, які працюють на висоті до 1,5 м, звернувся інженер з охорони праці КП «Управління міського господарства».

Начальник відділу нагляду у будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв’язку Володимир Литвинов роз’яснив, що відповідно до Правил роботи на висоті – це роботи, що виконуються на висоті 1,3 м і більше від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу, у тому числі з робочих платформ підйомників і механізмів, а також на відстані менше 2 м від неогороджених перепадів на висоті 1,3 м і більше; основним засобом індивідуального захисту під час виконання робіт є запобіжний пояс запобіжний лямковий або пояс запобіжний безлямковий.

Згідно з підпунктом 1.3 пункту 1 Правил до виконання робіт на висоті допускаються особи, не молодше 18 років та які пройшли, крім іншого медичний огляд відповідно до вимог Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 № 45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.94 за № 136/345, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.07.2007 за № 846/14113.

Враховуючи зазначене, а також те, що Правила встановлюють єдиний порядок організації і виконання робіт на висоті, вимоги Правил стосовно визначення меж, а саме 1,3 м і більше, є пріоритетними та застосовуються при визначенні необхідності проведення медичних оглядів працівників, які працюють на висоті.

У ході онлайн-прийому головний бухгалтер приватного підприємства поставив таке питання: якщо індексація зарплати проведена, але з порушенням встановлених строків, чи вважається це порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці? Якщо ні, то яку відповідальність передбачено?

Відповідь надала заступник директора департаменту з питань праці – начальник відділу з питань трудових відноси Олена Коновалова та проінформувала, що відповідно до пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Індексація заробітної плати є її складовою і має виплачуватися одночасно із виплатою заробітної плати за відповідний місяць. У разі, якщо індексація була нарахована, але не виплачена, то заробітна плата виплачувалася не в повному обсязі.

Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі тягне за собою накладення штрафу відповідно до статті 265 КЗпП України у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, а також адміністративну відповідальність винної посадової особи (частина перша та друга статті 41 КУпАП, штраф 510-1700 грн та 1700-5100 відповідно).