Бізнес і Держпраці: чи можлива співпраця?

19 листопада 2018 року у приміщенні Львівської торгово-промислової палати відбувся круглий стіл «Бізнес і Держпраці: чи можлива співпраця?». Протягом двогодинної зустрічі у форматі дискусій, розмов та запитування-відповіді учасники круглого столу як з боку бізнесу, громадських організацій так і боку представників Держпраці обговорили проблемні моменти, що виникають під час перевірок та напрацювали низку пропозицій, які б врегулювали усі непорозуміння, що виникають між сторонами.

З початку осені в області та в Україні загалом, стартували масштабні перевірки підприємств, компаній Львівщини інспекторами Держпраці. Лише у жовтні на Львівщині за використання незадекларованої праці 101 особі винесено постанови про застосування фінансових санкцій на суму 11 млн. 280 тис. грн.

Начальник Головного управління Держпраці у Львівській області Ольга Вільхова вважає, що співпраця між бізнесом і органами влади є:
«Співпраця між нами і бізнесом існує, безперечно. Бізнес нас почув, адже у жовтні ми отримали інформацію, що більше 40 тисяч осіб прийняли офіційно на роботу. Це хороший показник. Ми – не караючий, а контролюючий орган. Ми консультуємо, роз’яснюємо, інформуємо. У травні минулого року набрав чинності новий порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який насправді є значно лояльніший до роботодавців. Зокрема ним передбачено не лише контрольні заходи, так звані « інспекційні відвідування», а й консультаційні – відвідування з метою інформування, інформаційно-роз’яснювальні кампанії та аудит. Вважаємо, це – крок назустріч бізнесу. До прикладу, прийшовши на аудит, інспектор вивчає документи, чи все правильно оформлено, чи потрібно якісь поради. У випадку виявлення порушення консультує яким чином його усунути. Такі заходи абсолютно безкоштовні та не несуть санкцій чи штрафів для підприємця. Окрім цього, якщо роботодавці усувають порушення вчасно, штрафні санкції до них не застосовуються. Однак, це не стосується порушення в частині використання незадекларованої праці, заборгованості по заробітній платі та недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці. Бізнес має зрозуміти, що ми співпрацюємо з тими, хто працює в рамках закону та прагне дотримуватись усіх його вимог, такому бізнесу тоді нічого не страшно. Ми готові чути бізнесменів, але зазначимо, є певні межі. Якщо є маніпуляції із документами, обман і махінації, оформлення «заднім числом» – ми це не сприймаємо. Співпраця тоді навряд чи вийде. Наш мессидж – працевлаштовуйте працівників, платіть «білу зарплату». А ми будемо консультувати, підтримувати і допомагати. З початку року інспекторами праці проведено інформаційно- роз’яснювальних заходів у 4 рази більше ніж контрольних. Ми не зацікавлені штрафувати бізнесменів, та саме у такий спосіб наповнювати бюджет. У нас немає такого завдання. Наша мета – забезпечити право громадян на працю. Працівники мають працювати офіційно, отримувати заробітну плату офіційно, адже лише так вони зможуть скористатись усіма соціальними гарантіями, які передбачені державою», – зазначає Ольга Вільхова.

Адвокат, партнер Attorneys at law “BK partners”, керівник практики корпоративного права та комплаєнсу Андрій Кавчук зазначив, що Трудовий кодекс застарілий, його вимоги юридично і практично важко виконувати бізнесменам.

«Наші семінари про перевірки органом Держпраці бізнесу отримали великий ажіотаж. Понад сотня учасників відвідали ці семінари. Інколи нас обвинувачували в тому, що ми вчимо, як обходити закон. Але ми вчимо, як виконувати закон і як не мати ризиків та штрафів. Після цього наші учасники оформлювали офіційно своїх працівників. Круглий стіл – це експертна оцінка ситуації – що відбувається, аналіз і взаємодія між тими, кого перевіряють і тими, хто перевіряє.

Такі дії уряду – по контролюючим заходам з офіційного працевлаштування, за логікою, мали б відбуватися ще на початку 90-х. Аби суспільство звикло, привчилося до того, що немає альтернативи в трудовому законодавстві – закон потрібно виконувати, працівників – оформляти. Уряд повинен був би створювати умови для виконання законів, а не перекладати відповідальність на підприємців. Нашому трудовому кодексу – майже 50 років, країни, в якій його писали вже не існує. У ньому містяться не лише складні до виконання приписи у сучасному світі, а й подекуди не зрозумілі та неможливі. Але це питання швидше до державотворців, а не до Держпраці», – каже юрист.

Голова Громадської ради при ГУ Держпраці Ярослав Данилюк зазначив, що потрібно зважати на людський фактор та нюанси законодавства:

«Законодавство трудового кодексу дійсно застаріле. Якщо закон не влаштовує – треба обговорювати його, адже є багато нюансів. Легко сказати інспекторам – «легалізуйте працівників». Але є багато нюансів – ті самі субсидії, люди самі не хочуть, аби їх офіційно працевлаштовували. Треба допомогти один одному, щоб все було в правовому полі і це усіх влаштовувало. Наша позиція – закон виконувати треба, але треба дослухатися і бізнесу», – додає Ярослав Данилюк.

Ольга Вільхова наголосила, що робота інспектора – небезпечна і емоційно складна і попросила поважати працівників Держпраці. Також вона зазначила, що інспектор має право в будь-який час прийти на підприємство для контролю.

«Щомісячно органи Держпраці та Державної фіскальної служби формують переліки суб’єктів господарювання для проведення перевірок. Включенню у перелік підлягають ті суб’єкти господарювання, у яких є невідповідність кількості працівників обсягам виробництва, а також ті, на кого скаржаться самі працівники. При виявленні порушень законодавства – вони притягуються до відповідальності. Щодо «табу», наприклад, про працівників ІТ-сфери, яких ніби-то не перевіряють – це інформація не відповідає дійсності. Насправді, найбільші проблеми з трудовими відносинами у сфері торгівлі, харчування, будівництва», – додає Ольга Вільхова.

Віце-президент, начальник Управління міжнародних економічних зв’язків Львівської Торгово-промислової палати ВолодимирКоруд сподівається, що такі заходи у форматі обговорень стануть періодичними, адже комунікація між
двома протилежними сторонами – інспекторами із праці та роботодавцями має бути тісною, зрозумілою. Тоді Держпраці не буде сприйматися як «каральний» орган, а роботодавці – за упередженням – порушниками трудового законодавства.