Аналіз регуляторного впливу до проекту наказу Міністерства соціальної політики України „Про внесення змін до Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області”

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

до проекту наказу Міністерства соціальної політики України  „Про внесення змін до Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області”

 

1. Визначення та аналіз проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Проект наказу Міністерства соціальної політики України „Про внесення змін до Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області” (далі – проект наказу) розроблено Державною службою України з питань праці для приведення норм Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики від 27.03.2015 року № 340, зареєстрованого в Мін’юсті України 20.04.2015 року за № 438/26883 (далі – Положення про Управління), у відповідність до положень частини другої статті 21 Закону України „Про охорону праці”.

Частина друга статті 21 Закону України „Про охорону праці” в чинній редакції регламентує обов’язок роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – дозвіл).

Видає такі дозволи на безоплатній основі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформленні, видачі дублікатів, анулювання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки визначає Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107.

Нормами вказаного Порядку передбачено, що дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки видають як апарат Держгірпромнагляду, так і його територіальні органи.

Слід зазначити, що на сьогодні, на підставі Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі – Положення), та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” Державна служба України з питань праці (далі – Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, а також вона та її територіальні органи є відповідно правонаступниками Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України та її територіальних органів, що припиняються.

Відповідно до абзацу першого пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з абзацом п’ятим підпункту 30 пункту 4 Положення Держпраці відповідно до покладених на неї завдань видає у передбачених законодавством випадках дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та на початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Проте, зміст підпункту 29 пункту 4 Положення про Управління не передбачає повноважень територіальних органів Держпраці щодо видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, як того вимагає чинне законодавство України.

 

2. Визначення цілей державного регулювання

Проект наказу підготовлено з метою усунення юридичних колізій, що полягають у розбіжностях між положеннями частини другої статті 21 Закону України „Про охорону праці” та підпункту 29 пункту 4 Положення про Управління.

Розбіжності мають формальний характер та суб’єктивну природу і виникли вна­слідок порушень правил нормопроектуальної техніки.

Існування такої юридичної колізії породжує виникнення проблем у практичній реалізації посадовими особами територіальних органів Держпраці повноважень щодо видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки   та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, передбачених частиною другою статті 21 Закону України  „Про охорону праці”.

 

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення визначених цілей

Під час розробки проекту наказу було розглянуто такі альтернативні способи досягнення цілей:

1. Збереження так званого Status-Quo, що не розв’яже вищевказаної проблеми. Таким чином, запровадження такої альтернативи визнано недоцільним.
2. Прийняття наказу усуне юридичну колізію та вирішить проблеми у практичній реалізації посадовими особами територіальних органів Держпраці своїх повноважень.

Таким чином, єдиним способом вирішення вищезазначених проблем є прийняття наказу. Такий спосіб відповідає вимогам чинного законодавства України. Завдяки прийняттю наказу розв’язується проблема та досягаються поставлені цілі.

 

4. Описання механізму і заходів, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття регуляторного акта

Проектом наказу передбачається внесення змін до Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики  від 27.03.2015 року № 340, зареєстрованого в Мін’юсті України 20.04.2015 року за № 438/26883, з метою усунення юридичних колізій.

5. Обґрунтування можливостей досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Прийняття наказу надасть практичну можливість посадовим особам територіальних органів Державної служби України з питань праці повноцінно забезпечити здійснення повноважень щодо видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, передбачених частиною другою статті 21 Закону України „Про охорону праці”.

Ризику впливу зовнішніх факторів на дію регуляторного акта немає.

Можливість впровадження та виконання вимог акта органами державної влади й органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами висока.

Негативних наслідків у зв’язку з прийняттям регуляторного акта не очікується.

Реалізація вимог запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Контроль за додержанням вимог наказу буде здійснюватись під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці.

 

6. Визначення очікуваних результатів прийняття акта

Проект наказу стосується інтересів держави, найманих працівників  та суб’єктів господарювання.

Прийняття проекту наказу надасть практичну можливість посадовим особам територіальних органів Державної служби України з питань праці повноцінно забезпечити здійснення повноважень щодо видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

 

Сфера регулювання	Вигоди	Витрати
Держава	Забезпечення належної реалізації функцій держави щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці	Додаткові витрати державного та місцевих бюджетів, пов’язані із запровадженням наведеного наказу, відсутні.
Громадяни	Захист порушених трудових прав	Витрати, пов’язані із запровадженням наведеного наказу, відсутні.
Суб’єкти господарювання	Зменшення кількості органів, що забезпечують реалізацію державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці	Додаткових витрат не потребує

 

7. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта

Постійно з дня набрання чинності.

Термін дії регуляторного акта не обмежується у зв’язку з необмеженою дією Закону України „Про охорону праці”.

 

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Основними показниками результативності регуляторного акта є:

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта, – надходження відсутні;

кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта, – ті, що виконують роботи підвищеної небезпеки та експлуатують (застосовують) машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки;

час та кошти на виконання вимог акта витрачатися суб’єктами господарювання та/або фізичними особами не будуть;

рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта – високий. З цією метою проект акта розміщено на офіційному веб-сайті Держпраці у мережі Інтернет.

 

9. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності регуляторного акта

Базове відстеження результативності вищезазначеного регуляторного акта буде здійснюватись після набрання чинності цим актом шляхом аналізу статистичних даних та пропозицій і зауважень до проекту акта.

Повторне відстеження результативності планується здійснити через рік після набуття чинності регуляторним актом, але не пізніше двох років, у результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного обстеження. У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань шляхом аналізу якісних показників дії цього акта ці питання будуть врегульовані внесенням відповідних змін.

Спеціальне залучення наукових установ не передбачається.

Відстеження результативності вищезазначеного регуляторного акта проводитиметься протягом усього терміну його дії шляхом:

аналізу статистичних даних;

розгляду пропозицій та зауважень, які надійшли до відповідних структурних підрозділів.

Відстеження будуть узагальнюватись та вноситись як пропозиції до плану роботи Державної служби України з питань праці на відповідний рік.

 

 

 

Голова Державної служби

України з питань праці                                                              Р. Чернега