До чого вдаються недобросовісні роботодавці і як не потрапити до них на гачок? – застерігає Держпраці у Херсонській області

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» Головним управлінням Держпраці у Херсонській області спільно з представниками фіскальної служби, Пенсійного фонду та Національної поліції з 05.10.2018 розпочато комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення.

Не дивлячись на те, що роботодавцям дали  місяць на оформлення працівників та ліквідацію інших порушень з питань праці, в ході інспекційних відвідувань було виявлено офіційно неоформленні працівники.

Фахівці Головного управління Держпраці у Херсонській області  визначили ряд найпоширеніших порушень трудового законодавства при прийнятті на роботу, а саме:

• Роботодавець пропонує пройти випробувальний термін без оформлення трудових відносин, причому працівнику пропонується попрацювати безкоштовно чи за плату, значно меншу, ніж для інших працівників (зрозуміло, що йдеться про оплату «в конверті», виплата якої залежить винятково від сумління роботодавця). Сама по собі така позиція роботодавця є протиправною, оскільки прийняття на роботу з випробуванням означає укладення трудового договору, з моменту початку роботи починає нараховуватися страховий стаж, а працівник отримує всі належні трудові права, включно з правом на повноцінну оплату праці. Єдиною суттєвою відмінністю є те, що працівника може бути звільнено як такого, що не пройшов випробування, але це не скасовує ні стажу, ні оплати праці за період випробування.

Наслідки такого випробування «без оформлення» також бувають різні. У кращому разі роботодавець згодом оформляє трудові відносини, працівник у такому разі втрачає стаж за цей період та оплату (або її частину), право на відпустку за цей період тощо. У гіршому випадку працівника так і не беруть на роботу, а на вакантне місце приймають іншого працівника на випробувальний термін. Таку схему часто застосовують до молоді (студентів старших курсів, осіб, які вперше шукають роботу).

• Інше типове порушення стосується терміну випробування. Законодавство встановлює, що строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням із відповідним комітетом профспілки, – шести місяців, якщо інше не встановлено законодавством (ст. 27 Кодексу законів про працю).
• Роботодавець пропонує пройти стажування.

•  Роботодавець пропонує пройти стажування.

  ГУ Держпраці наголошує, що потрібно розрізняти такі поняття, як випробувальний термін і стажування, оскільки стажування проводиться до початку прийняття на роботу, а випробування – у процесі роботи. Трудове законодавство визначає стажування як навчання на виробництві. Згідно з законодавством, стажування може бути запропоновано лише особам, які претендують на зайняття певної посади й потребують практичного досвіду, закріплення теоретичних знань на практиці або застосування його відносно студентів.

  Так, з метою розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності молоді, статтею 29 Закону «Про зайнятість населення» надається можливість студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.

  Договором про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях підприємство разом із стажистом визначає зміст індивідуальної програми та форму стажування за здобутою спеціальністю (кваліфікацією) або професією (кваліфікаційним рівнем) та перелік робіт. Строк стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів не може перевищувати шести місяців.

  У разі коли в період стажування студент (учень) виконує професійні роботи, підприємство, організація, установа за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату йому заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

  Іншим випадком, коли чинним законодавством передбачається можливість стажування особи, є випадок професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних. Так, відповідно до Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженого наказом Мінсоцполітики України, МОН України від 31.05.2013 р. № 318/655, стажування – це підвищення кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

  Відповідно, громадяни, які мають офіційний статус безробітного, можуть проходити стажування — професійне навчання працівників на виробництві, чи іншому підприємстві, організації незалежно від форми власності. Стажування безробітних здійснюється на замовлення роботодавців за індивідуальною програмою, що затверджується роботодавцем і погоджується центром зайнятості. Строк підвищення кваліфікації безробітних шляхом стажування на курсах цільового призначення установлюється з урахуванням мети і складності навчання від 20 до 500 годин. Для цього укладається тристороння угода між центром зайнятості населення, підприємством і — безробітним. Після завершення стажування безробітних у роботодавця – замовника кадрів безробітні отримують довідку. По закінченні стажування роботодавець – замовник кадрів, який має право брати участь у визначенні змісту стажування безробітних і зобов’язаний протягом 30 календарних днів з дня завершення навчання працевлаштувати безробітних.

  Потенційним працівникам варто пам’ятати, що безоплатного стажування законодавство не передбачає. Тому слід звернути увагу на те, якщо претендентові пропонують стажування, що полягає у виконанні некваліфікованої роботи, ще й на значний період, це введення в оману. Наслідком такого «стажування», швидше за все, буде відмова у прийнятті на роботу з залучанням на вакантне місце наступного стажера.

• Роботодавець пропонує працювати без оформлення трудових відносин.

Це грубе порушення трудового законодавства. Особа, яка погоджується на таку «працю», має усвідомлювати, що вона не має жодних трудових прав і гарантій, а в разі спору з роботодавцем не зможе захистити своїх прав, оскільки не зможе надати доказів трудових правовідносин.

• Поширеними є випадки, коли роботодавець бере працівника на роботу з застереженням про те, на які трудові права та гарантії, передбачені законодавством, можна не розраховувати. ГУ Держпраці повідомляє, що всі трудові права та гарантії поширюються на працівників, які уклали трудові договори з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, з приватними підприємцями, а також із фізичними особами. Отже, подібні умови, які часом пропонують роботодавці, є протиправними, тому останні, розуміючи це, інколи вдаються до своєрідної страховки – пропонують підписати заяву про звільнення «за власним бажанням» із відкритою датою. З такими роботодавцями радимо не зв’язуватись узагалі.
• Роботодавець пропонує укласти цивільно-правовий договір підряду на виконання робіт (надання послуг), який породжує не трудові, а цивільно-правові відносини. Ці відносини є правомірними, але, користуючись необізнаністю працівників, деякі роботодавці вводять їх в оману, підміняючи трудовий договір цивільно-правовою угодою. Практично це виглядає так: роботодавець пропонує «офіційне оформлення», працівник підписує договір і навіть не підозрює, що з ним уклали не трудовий, а цивільно-правовий договір, який має низку відмінностей. Зокрема при укладенні цивільно-правових договорів громадянина не включають до колективу підприємства, установи чи організації, процес його праці не регламентовано, підрядник розподіляє час роботи й відпочинку на власний розсуд, а відносини сторін договору стосуються в основному результатів праці з визначенням предмета й ціни договору, строку його дії, якості й кількості продукції, послуг. Працівник (виконавець) не має гарантій, передбачених трудовим законодавством (стажу, право на відпустки, гарантій при втраті працездатності тощо).

Головне управління Держпраці у Херсонській області нагадує

Роботодавцям – юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) – у 30 кратному розмірі мінімальної зарплати (на даний час – 111 тис. 690 грн), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника!

Працівникам – укладений та зареєстрований (у встановленому законодавством порядку) трудовий договір захистить вас і ваші права, вбереже від несправедливості та обману!