Що стало передумовою

Війна докорінно змінила ринок праці в Україні. Мільйони людей – внутрішньо переміщені особи, ветерани, жінки з дітьми, люди старшого віку – опинились у нових реаліях, не знаючи своїх прав. За даними Держпраці, значна частина трудових порушень пов’язана саме з незнанням законодавства: люди погоджуються на роботу без договору, не знають, як захиститись від незаконного звільнення або бояться, що офіційне працевлаштування позбавить їх соціальної допомоги. 

Щоб змінити це, було запущено портал 360.pratsia.in.ua – місце, де зібрана практична інформація про всі аспекти трудових відносин в Україні. На порталі доступні:

• покрокові пояснення трудових прав;
• матеріали з безпеки та гігієни праці, зокрема інфографіки;
• інформація про захист від примусової праці та торгівлі людьми.

“Праця360 – це відповідь держави на реальний запит людей: говорити про права зрозумілою мовою і бути поруч тоді, коли це найбільше потрібно. Ми хочемо, щоб кожен працівник і роботодавець знав де можна отримати відповіді на найнагальніші питання”, – розповідає Ігор Дегнера, Голова Державної служби України з питань праці. 

Портал орієнтований насамперед на тих, хто найбільше потребує підтримки:

• внутрішньо переміщені особи, зокрема щодо офіційного оформлення та збереження соціальних виплат;
• ветерани – трудові гарантії під час повернення до цивільного ринку праці;
• молодь та студенти – перший досвід роботи та базові права найманого працівника;
• жінки з дітьми – права під час вагітності, декрету та гнучкий графік;
• люди старшого віку – захист від дискримінації та особливості офіційної зайнятості для пенсіонерів;
• роботодавці малого та середнього бізнесу – покрокові інструкції щодо оформлення персоналу.

Міжнародний досвід показує: поінформована людина краще захищена від експлуатації. Завдяки підтримці Уряду Бельгії, ресурс безкоштовний і доступний для всіх українців.

“Сьогодні мільйони українців адаптуються до нових умов праці, змінюють місце проживання та опановують нові професії. Саме тому доступ до надійної інформації про трудові права набуває особливого значення. Праця360 допоможе людям краще орієнтуватися у своїх правах та обов’язках, своєчасно розпізнавати порушення та уникати ризиків трудової експлуатації, сприяючи формуванню культури дотримання трудових прав в Україні. Для МОП особливо цінно реалізовувати цю ініціативу у співпраці з Держпрацею та за підтримки  Уряду Бельгії ”, – підсумовує Тетяна Міненко, менеджерка проєктів МОП.

На старті роботи платформи Держпраці запускає серію онлайн-вебінарів у форматі “Запитай інспектора”. Це можливість дізнатися більше про свої трудові права. 

Перші три вебінари присвячені актуальним сьогодні темам:

• 21 липня, 17:00 – “Трудові відносини в умовах воєнного стану в цифрову епоху”. 
• 22 липня, 17:00 – “Як захистити свої права на роботі”.
• 23 липня, 17:00 – “Перевірки Держпраці без страху: як відбуваються та що робити”. 

Участь у вебінарах безкоштовна. Зареєструватися можна за посиланням. 

Довідка

• Портал Праця360 створено в рамках проєкту Міжнародної організації праці (МОП) за фінансової підтримки Уряду Бельгії. 
• Проєкт реалізується спільно з Державною службою України з питань праці (Держпраці) і спрямований на захист трудових прав, протидію примусовій праці та торгівлі людьми в умовах воєнного часу. 
• Держпраці є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах праці, трудових відносин та нагляду за додержанням законодавства про працю.

Попри зусилля міжнародної спільноти, за даними МОП та ЮНІСЕФ, майже 138 мільйонів дітей у світі залучені до праці, а близько 54 мільйонів виконують небезпечну роботу, що загрожує їхньому здоров’ю та розвитку.

Для України проблема є особливо актуальною в умовах війни. Вимушене переміщення, економічні труднощі та соціальна вразливість сімей підвищують ризики залучення дітей до неформальної та небезпечної праці.

Кожна дитина має право на освіту, відпочинок, безпечне дитинство та всебічний розвиток. Це гарантовано Конвенцією ООН про права дитини, конвенціями МОП № 138 і № 182 та законодавством України.

Держпраці нагадує: дитяча праця не може бути заміною навчанню чи способом виживання родини. Особливо небезпечною є незадекларована праця, яка позбавляє дітей належного захисту та трудових гарантій.

Захистити дітей від експлуатації – спільне завдання держави, роботодавців, батьків і суспільства. Давайте покажемо червону картку дитячій праці та забезпечимо кожній дитині право на безпечне дитинство, освіту та гідне майбутнє.

Безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність. Це також про можливість людини безперешкодно отримувати послуги, користуватися інформацією, навчатися, працювати, професійно розвиватися та брати участь у суспільному житті нарівні з іншими. У центрі цього підходу- людина, її гідність, потреби та право на повноцінну участь у житті громади й держави.

Особливе значення безбар’єрність має у сфері праці. Робоче середовище має бути таким, щоб кожна людина могла реалізувати свої професійні здібності незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності чи інших індивідуальних особливостей. Йдеться не лише про фізичну доступність робочого місця, а й про недискримінаційні умови праці, поважну комунікацію, гнучкі організаційні рішення, адаптацію робочих процесів та рівні можливості для професійного розвитку.

З 1 січня 2026 року введено в дію Закон України № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю». Його положення посилюють практичні механізми реалізації права осіб з інвалідністю на працю, зокрема через розумне пристосування робочого місця, адаптацію умов праці, коригування графіка роботи, забезпечення необхідного обладнання та інші рішення, які дають змогу людині працювати на рівних умовах з іншими.

У межах реалізації принципів безбар’єрності Держпраці здійснює практичні кроки, спрямовані на формування доступного, інклюзивного та безпечного середовища у сфері праці. Зокрема, служба проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу, надає консультаційну підтримку роботодавцям і працівникам, готує методичні матеріали щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, розумного пристосування робочих місць, недопущення дискримінації у трудових відносинах.

Представницею Держпраці  проведено навчання для державних службовців та осіб місцевого самоврядування в рамках тьюторського курсу Ради Європи HELP «Права людей з інвалідністю», організованого Національним агентством України з питань державної служби, Вищою школою публічного управління та Проєктом Ради Європи «HELP (Освіта з прав людини для юристів) для України, в тому числі під час війни, Фаза II».

З початку року інспекторами праці проведено 21612 інформаційних відвідувань роботодавців з питань осіб з інвалідіністю, забезпечено участь у 743 масових заходах (семінари, вебінари, круглі столи), здійснено 48 виступів у медіа (радіо, телебачення, друковані) та розміщено 238 публікацій на сайтах міжрегіональних управлінь Держпраці і 1637 постів у соцмережах.

Також Держпраці розвиває новий практичний розділ “Як працювати безпечно” на порталі pratsia.in.ua.

У ньому поступово збираються матеріали для роботодавців, працівників, фахівців з безпеки та здоров’я на роботі, керівників підрозділів і всіх, хто щодня організовує роботу в реальних умовах.

Окремий напрям розділу присвячено темі “Праця без бар’єрів”. Тут йдеться про розумне облаштування роботи, адаптацію робочого місця, доступність інформації, безпечну комунікацію, повернення до роботи після травми чи тривалої відсутності, а також про підтримку працівників з різними потребами. Розділ побудований навколо практичних ситуацій, з якими стикаються роботодавці та працівники.

Також у розділі доступні картки безпечного виконання робіт, матеріали про здоров’я на роботі та фактори робочого середовища і трудового процесу. Це допоможе бачити безпеку ширше: через конкретну роботу, реальні умови, стан здоров’я працівника, доступність робочого місця і якість організації процесу.

Держпраці запрошує роботодавців, працівників і фахівців користуватися новим розділом, надсилати запитання та використовувати матеріали для консультацій, інструктажів, внутрішнього навчання і щоденної роботи.

Розділ “Як працювати безпечно” доступний за адресою: safe.pratsia.in.ua

Національний тиждень безбар’єрності – це нагадування, що доступність починається з поваги до людини. У сфері праці це означає створення умов, за яких кожен працівник має можливість працювати безпечно, гідно, продуктивно та на рівних умовах з іншими.

У центрі обговорення — питання, які сьогодні стають не менш важливими, ніж фізична безпека на роботі: рівень стресу, психологічна підтримка працівників та культура взаємодії в колективах. В умовах війни та відновлення країни ці фактори безпосередньо впливають на здоров’я людей і ефективність роботи.

Голова Держпраці Ігор Дегнера наголосив:
«Сьогодні безпека праці – це не лише про техніку безпеки. Психосоціальні фактори – стрес, навантаження, підтримка в колективі – безпосередньо впливають на життя і здоров’я працівників. І саме тому ми маємо системно інтегрувати їх у політику охорони праці».

Під час круглого столу учасники обговорили нормативні підходи до психосоціальної підтримки працівників, інтеграцію таких факторів у систему управління професійними ризиками, а також практичні рішення, які вже впроваджуються на підприємствах.

Окрему увагу приділили ролі соціального діалогу – як ключового інструменту для впровадження ефективних змін у сфері безпеки та здоров’я працівників.
У межах заходу було представлено практичний досвід державних органів, бізнесу та профспілок щодо створення системної психосоціальної підтримки. Зокрема, обговорювалися питання підтримки ветеранів, формування культури безпеки праці та інтеграції психологічної стійкості у корпоративні політики підприємств.

Свої напрацювання презентували представники Держпраці, Центру громадського здоров’я МОЗ України, Пенсійного фонду України, Товариства Червоного Хреста України, а також експертного та наукового середовища.

Підсумовуючи, Голова Держпраці Ігор Дегнера підкреслив, що створення безпечного і здорового робочого середовища сьогодні неможливе без системного врахування психосоціальних факторів, і подякував учасникам за конструктивний діалог.

Сьогодні безпека праці — це вже не лише про техніку безпеки чи фізичні ризики. Це також про психологічний стан людини, рівень стресу, взаємини в колективі та відчуття захищеності на роботі.

Психосоціальні ризики, зокрема надмірне навантаження, хронічний стрес, невизначеність, конфлікти, мобінг або відсутність належної управлінської та колективної підтримки, безпосередньо впливають на безпеку. Вони призводять до помилок, зниження концентрації, професійного вигорання і, як наслідок, до нещасних випадків.

Для України в умовах війни ці ризики посилюються. Повітряні тривоги, ризики для життя, тривала напруга, кадровий дефіцит і підвищене навантаження — це реальність, у якій працюють люди. Ігнорувати цей фактор означає недооцінювати причини травматизму та втрати працездатності.

Держпраці у своїй роботі виходить з того, що безпечне робоче середовище має охоплювати як фізичні, так і психосоціальні аспекти. Тому акцент робиться на системному управлінні ризиками та їх попередженні, а не лише на реагуванні на наслідки.

Практично це означає оцінювати психосоціальні ризики на рівні з виробничими, планувати робоче навантаження та ресурси з урахуванням реальних можливостей працівників, забезпечувати зрозумілу організацію роботи і чіткий розподіл відповідальності, своєчасно реагувати на конфлікти, прояви мобінгу та ознаки вигорання, а також впроваджувати програми психосоціальної підтримки.

Такі підходи не потребують складних рішень, але потребують уваги і відповідальності з боку роботодавця та усвідомленої участі працівників.

Безпечне робоче середовище — це не лише виконання вимог законодавства. Це фактор стійкості бізнесу, якості роботи і довіри працівників.

Всесвітній день охорони праці — це привід ще раз звернути увагу на ці питання.

Але безпека і здоров’я працівників — це щоденна відповідальність, яка не обмежується однією датою в календарі.

Бо в основі безпеки праці завжди стоїть людина.

Більше практичних матеріалів щодо психосоціальної підтримки на робочому місці, зокрема рекомендацій для роботодавців і працівників, доступні на інформаційному ресурсі pratsia.in.ua.

Медичні працівники щодня допомагають іншим, але водночас і самі постійно перебувають у зоні професійного ризику. Контакт із кров’ю, біологічними матеріалами, гострими інструментами, робота з інфекційними хворими — для них це не виняток, а частина щоденної роботи.

Саме тому захворювання, що виникають у зв’язку з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику інфікування, закон відносить до професійних. Це передбачено статтею 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». А отже, йдеться не лише про медичний діагноз, а й про право працівника на належний соціальний захист.
Водночас на практиці між реальною захворюваністю та кількістю випадків, у яких встановлюється зв’язок хвороби з умовами праці, існує суттєвий розрив.

За інформацією Центру громадського здоров’я МОЗ України, у 2024 році на туберкульоз захворіло 149 медичних працівників. Водночас до Держпраці надійшло лише 2 повідомлення про визнання таких випадків професійними.
Ідеться не лише про статистику. Якщо зв’язок захворювання з умовами праці своєчасно не встановлюється, працівник може залишитися без гарантій і механізмів захисту, передбачених законом. Водночас система не отримує повної картини професійних ризиків, які потребують належної профілактики та реагування.

Держпраці у межах своїх повноважень бере участь у встановленні зв’язку захворювань з умовами праці та розслідуванні причин їх виникнення. Саме тому своєчасне виявлення, належне повідомлення та облік таких випадків мають бути у фокусі уваги і роботодавців, і працівників, і всієї системи охорони здоров’я.

Особливо актуально говорити про це у березні, коли в Україні традиційно посилюється увага до подолання туберкульозу. Для медичних працівників це не абстрактна тема, а щоденна професійна реальність.

Профілактика, раннє виявлення та належне встановлення зв’язку захворювання з умовами праці — це необхідна умова захисту медичних працівників, збереження їхнього здоров’я та підвищення безпеки у сфері охорони здоров’я.

Держпраці планує проведення інформаційно-роз’яснювальних заходів, спрямованих на профілактику професійних захворювань, формування культури безпечної праці та підвищення обізнаності щодо своєчасного виявлення і належного обліку таких випадків.

Зустріч відбулася у форматі відкритого діалогу. Говорили про конкретні цифри, реальні ризики та можливі рішення – без зайвої риторики.

Під час обговорення розглянули економічні показники сфери та питання легалізації зайнятості. За даними ДПС, у 2025 році ресторанна галузь задекларувала 246,7 млрд грн виторгу (+21,7 % до попереднього року). Водночас частина закладів декларує вкрай низькі обсяги діяльності, що створює ризики недофіскалізації та нерівної конкуренції.

У ході зустрічі серед іншого було обговорено також результати проведеного Держпраці у 2025 році комплексного крос-секційного дослідження стану незадекларованої праці.

Наголошено, що саме у галузі тимчасового розміщування та організації харчування зафіксовано найвищий показник незадекларованої праці – 40,4 % від загальної кількості зайнятих у цій сфері, що становить близько 200 тис. осіб, тобто фактично майже кожен другий працівник працює неофіційно.

Причинами такої ситуації є структура сектору та характер розрахунків, домінування малого бізнесу, активне використання готівки, висока плинність кадрів і сезонність зайнятості. Окремо було обговорено поширену практику «дроблення» бізнесу та вплив  на економічну конкуренцію тіньового сектору економіки.

Подолання цих викликів потребує комплексного підходу – насамперед системної превентивної роботи  та координації між органами державної влади у взаємодії з бізнес-спільнотою. Легалізація зайнятості неможлива без спільної позиції держави та відповідального бізнесу.

«Для нас це насамперед питання захисту людей. Працівник, який офіційно оформлений, має соціальні гарантії, страховий стаж і впевненість у завтрашньому дні. І водночас це питання справедливості для бізнесу, який працює в правовому полі, адже лише за умов легальної зайнятості формується здорова конкуренція, де сумлінні роботодавці не опиняються у гірших умовах порівняно з тими, хто використовує тіньові механізми», – зазначив Голова Держпраці Ігор Дегнера.

За результатами зустрічі сторони домовилися продовжити секторальний формат співпраці та посилити інформаційно-роз’яснювальну роботу у галузі.

Низькі температури впливають на організм не лише фізично, а й на здатність до концентрації, швидкість реакції та прийняття рішень. У сучасній охороні праці все частіше говорять про так званий «холодовий стрес» — стан, за якого організм втрачає тепло швидше, ніж здатен його відновлювати. У таких умовах навіть незначне переохолодження може призводити до серйозних наслідків.

Серед основних небезпек роботи на холоді залишаються переохолодження, обмороження, приховане зниження точності рухів, підвищений травматизм через слизькі поверхні та додаткове навантаження на серцево-судинну систему. Усе це прямо впливає не лише на здоров’я працівника, а й на загальний рівень виробничої безпеки.

Вплив холоду на ефективність праці часто недооцінюють. Уже за температур, близьких до нуля, знижується чутливість рук, зменшується м’язова сила, погіршується координація рухів і швидкість реакції. У таких умовах зростає ризик помилок, неправильних рішень і, як наслідок, нещасних випадків.

Сучасні підходи до безпеки праці в холодних умовах базуються не лише на теплому одязі. Важливу роль відіграє його сухість, можливість регулярного обігріву, раціональне планування робочого часу, чергування фізичного навантаження з перервами для відновлення. Для працівників має бути забезпечений доступ до теплих приміщень, гарячих напоїв, можливість змінити мокрий одяг та зігрітися після роботи на відкритому повітрі.

Окрему увагу слід приділяти навчанню. Працівники повинні вміти розпізнавати перші ознаки переохолодження та обмороження, знати, як діяти в екстрених ситуаціях, і не нехтувати правилами безпеки навіть за видимо «незначного» холоду. Важливо також організовувати роботу так, щоб люди не залишалися на холоді наодинці та могли оперативно отримати допомогу у разі погіршення самопочуття.

Відповідальність за належні умови праці в холодний період року покладається на роботодавця. Саме він має забезпечити організацію безпечного режиму роботи, надання спеціального одягу, облаштування місць для обігріву та дотримання вимог охорони праці.

Держпраці, у межах своїх повноважень, продовжує приділяти особливу увагу питанням безпеки праці в зимовий період. Фахівці служби проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу, надають консультації безпосередньо на робочих місцях і наголошують на важливості дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

Безпечна робота в холодних умовах — це насамперед системний підхід, у центрі якого стоїть людина, її здоров’я та здатність працювати без ризику для життя.

Заходи тривали з 28 квітня по 31 жовтня 2025 року та проходили у два етапи. На першому етапі відбиралися роботи, що відповідали тематиці конкурсу, а на другому — проводилося онлайн-голосування на спеціально створеній платформі.

Онлайн-голосування на другому етапі було надзвичайно активним:
 у категорії «Ефективні програми психосоціальної підтримки на роботі та її реалізація» взяли участь 117 суб’єктів господарювання;
 у категорії «Інноваційні та цифрові рішення для забезпечення безпеки на роботі» — 69 суб’єктів господарювання;
 у категорії «Мистецтво, що рятує життя» — 532 учасника.

Крім того, 2157 спеціалістів з охорони праці взяли участь у рейтингу найкращих фахівців у своїй галузі, організованого спільно з Цифровим видавництвом “Експертус”, що засвідчило масштабність ініціативи та актуальність питань безпеки праці.

Важливою складовою цьогорічної ініціативи став Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Охорона праці — запорука безпечного життя», проведений Держпраці спільно з Національною бібліотекою України для дітей, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та Міністерством культури та інформаційної політики. Діти й підлітки з різних регіонів країни представили тематичні малюнки, літературні твори та творчі історії про безпеку праці.

Держпраці відзначила 19 фіналістів (13 осіб та 6 підприємств) з усіх регіонів України. Усі вони отримали заслужене визнання за свій внесок у розвиток безпечних і здорових умов праці.

Окремо було відзначено і юних учасників конкурсу з правової просвіти, які представили творчі малюнки та літературні роботи про безпеку праці. Знаково, що це сталося у День захисту дітей — адже дитячий погляд на безпеку завжди особливо щирий і надихає дорослих бути уважнішими та відповідальнішими.

Держпраці висловлює подяку всім учасникам за змістовні, творчі й професійні роботи. Ваші ідеї та підходи стали важливим внеском у розвиток сучасної культури безпеки праці.