На семінарі обговорено питання реалізації змін у дозвільній системі та вдосконалення методики здійснення державного ринкового нагляду

У березні цього року Державна служба України з питань праці організувала семінар для фахівців та керівників підрозділів територіальних органів Держпраці. Із слухачами було обговорено питання застосування нових норм, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 48 „Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 725 і від 26 жовтня 2011 р. № 1107”, а також актуальні проблеми щодо реалізації державного ринкового нагляду.

Зазначеною постановою КМУ було внесено зміни до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107.

Удосконалений Порядок скорочує перелік робіт підвищеної небезпеки, що потребують наявності дозволу, з 26 до 18 видів і перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, експлуатація (застосування) яких вимагає наявності дозволів, з 21 до 11 позицій; розширює перелік робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації, з 8 до 19 видів і перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації, з 3 до 5 позицій.

Це сприятиме оптимізації дозвільних процедур шляхом переведення на декларативний принцип провадження господарської діяльності (або окремих дій, об’єктів, які не становлять значної загрози життю та здоров’ю людей, навколишньому природному середовищу та безпеці держави), зменшенню кола роботодавців, яким необхідно отримувати дозвіл Держпраці, та розширенню кола суб’єктів господарювання, які можуть експлуатувати (застосовувати) машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки на підставі подання декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства про охорону праці.

На сьогодні фахівцями Держпраці розробляються вимоги до експертних організацій, які виконуватимуть експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, що врегульовують питання повноважень таких організацій, підтвердження їх компетенції та порядок діяльності.

Окрім того, розробляються вимоги до висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, що передбачають його уніфікацію та створення в електронному вигляді.

На семінарі також акцентувалося на тому, що основним завданням державного ринкового нагляду є забезпечення відповідності продукції встановленим законодавством вимогам, щоб досягти мети, яка відповідатиме суспільним інтересам – безпека життя та здоров’я людей, безпечні умови праці, захист прав споживачів та довкілля.

Ринковий нагляд і контроль продукції є складовою частиною системи технічного регулювання, спрямований на забезпечення відповідності продукції, що вже перебуває в обігу на ринку.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016
№ 1069 «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд», сферу відповідальності Держпраці збільшено з 7 до 10 видів продукції.

Запровадивши систему ринкового нагляду за принципами, що існують в європейських країнах, Україна усуває недоліки «старої» системи державного контролю, яка більшою мірою характеризується перевірками підприємств, але при цьому не гарантує безпечність продукції для життя і здоров’я населення.

При здійсненні ринкового нагляду до цього часу діє підхід «перевірка суб’єкта господарювання – виявлення продукції, яка не відповідає вимогам», а повинно бути навпаки: «виявлення  продукції – перевірка продукції у розповсюджувачів».

Ефективність заходів ринкового нагляду характеризується не тільки кількістю перевірок або штрафів, а й кількістю виявленої продукції, що становить ризик. При цьому необхідно відстежувати ланцюг постачання небезпечної продукції.

У контексті імплементації європейських норм у національне законодавство, вдосконалення методики здійснення державного ринкового нагляду має бути реформована і чинна система технічного регулювання за стандартами провідних країн світу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 844-р було схвалено Стратегію розвитку системи технічного регулювання на період до 2020 року, яка передбачає взаємодію представників суб’єктів господарювання (виробників, імпортерів та розповсюджувачів продукції) з органами державного ринкового нагляду, заходи з інформування суб’єктів господарювання про їх права та обов’язки під час здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції. Переважна більшість територіальних органів Держпраці зосередили свою діяльність саме на превентивних заходах.

ВИСНОВКИ

У форматі євроінтеграції, імплементації європейського права у законодавство України та з метою реалізації державної політики з питань дерегуляції господарської діяльності в Україні для Держпраці важливим є дотримання таких принципів, як збереження життя та здоров’я працівника, задіяного у виробничому процесі, оцінка стану умов праці на виробництві шляхом проведення аудиту, добровільне страхування роботодавцями своєї відповідальності та відповідальності учасників процесу за створення безпечних умов праці. Подальше законодавче закріплення цих принципів дозволить відмовитися від отримання дозволів та перейти на декларативний принцип.

На початковому етапі організації ринкового нагляду виявлено низку проблемних питань як на регіональному, так і на центральному рівнях, а саме:

  • відсутність кваліфікованих кадрів для здійснення ринкового нагляду;
  • відсутність бюджетних коштів на закупівлю зразків нехарчової продукції для здійснення експертиз;
  • не запроваджена національна інформаційна система ринкового нагляду, передбачена ст. 42 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

З метою усунення недоліків та забезпечення додержання вимог законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції необхідно:

  • територіальним органам Держпраці активізувати роботу щодо здійснення ринкового нагляду за нехарчовою продукцією у сферах відповідальності Держпраці;
  • забезпечити укомплектування кадрами підрозділів ринкового нагляду;
  • провести навчальні семінари та тренінги з метою підвищення рівня компетентності виробників, розповсюджувачів у сфері ринкового нагляду та щодо порядку введення продукції в обіг;
  • запровадити, зокрема, аналіз нещасних випадків, пов’язаних з використанням продукції, яка завдала шкоди здоров’ю людей та (або) не відповідає встановленим вимогам; налагодити співпрацю з медичними закладами та державними адміністраціями.

Translate »