Найбільше роботодавців цікавили зміни в законодавстві стосовно оплати праці

Роз’яснень стосовно підняття мінімальної зарплати з 1 січня 2017 року найбільше чекали керівники та бухгалтери підприємств – учасники семінару-практикуму «Головний бухгалтер і безпека бізнесу», який організували представники Групи компаній «Баланс» та Управління Держпраці у Кіровоградській області. Підтвердженням такої зацікавленості стала вщент заповнена актова зала Кіровоградського міськвиконкому, де зібралося близько 500 осіб і було важко знайти вільне місце для всіх, незважаючи на пропозицію організаторів проводити й надалі аналогічні заходи.

%d1%81%d0%b5%d0%bc%d1%96%d0%bd%d0%b0%d1%80-%d1%83-%d0%ba%d1%96%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%be%d0%b3%d1%80%d0%b0%d0%b4%d1%81%d1%8c%d0%ba%d1%96%d0%b9-%d0%be%d0%b1%d0%bb-25-01-2017-2Начальник відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Ганна Масловська пояснила учасникам семінару, які підприємства перевірятимуть в першу чергу на предмет законності в оплаті праці. Так, згідно з Угодою про співпрацю головне Управління Пенсійного фонду в області надає територіальному управлінню Держпраці дані про розмір нарахованої заробітної плати. Керуючись цією інформацією, Управління Держпраці перевіряє підприємства, де працівники отримують меншу зарплату, ніж встановлений законодавством мінімум, а також ті, де відбулося переведення на неповний робочий час.

Фахівець також наголосила, що хоча на сьогодні мінімальна заробітна плата не встановлюється за некваліфіковану працю, системами оплати праці є тарифна та інші, які формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року – 1600 гривень. Тарифна ставка (оклад) встановлюється залежно від складності виконуваної роботи та кваліфікації працівника. Конкретна система оплати праці (крім бюджетних установ) встановлюється або в колективному договорі або наказом керівника (якщо колдоговір не укладався) за погодженням з профспілковим комітетом або представником трудового колективу (за відсутності профспілки). Тож, якщо у колдоговорах чи інших угодах є прив’язка саме до мінімальної зарплати, то треба у тримісячний термін їх переукласти, внести зміни з прив’язкою тарифної сітки до прожиткового мінімуму.

Підприємців цікавили питання, як нараховувати зарплату за відпрацьований неповний робочий день (місяць). Доповідач пояснила, що заробітна плата в розмірі не нижче ніж 3200 грн. повинна бути нарахована всім, хто відпрацював норму робочого часу, незалежно від системи оплати праці (погодинна, відрядна, бригадна тощо), нагадала про доплати, які не враховуються при забезпеченні мінімального розміру зарплати: доплати за роботу в несприятливих умовах та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, за роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. У разі якщо працівнику встановлені доплати за роботу у шкідливих умовах, ці доплати мають надаватися понад розмір мінімальної заробітної плати (3200 гривень).

Також йшлося про діяльність робочих груп за участю представників Управління Держпраці. Більшість запитань від слухачів стосувалися дій інспекторів. Ганна Масловська пояснила, що слід відрізняти обстеження від перевірки. Але в обох випадках інспектор повинен показати власне посвідчення.

На запитання, як оплачується праця, скажімо, швачки під час іспитового терміну, фахівець зазначила, що працівник може стажуватися тільки за направленням та за кошти центру зайнятості. В інших випадках на роботу слід оформляти за трудовим договором і оплачувати працю згідно з чинним законодавством.

Питань було настільки багато, що Ганна Масловська зобов’язалася оприлюднити свої відповіді на сайті Управління, консультувати бажаючих в соціальних мережах та індивідуально телефоном.

Translate »